Якщо згадати п'єсу «Пігмаліон» (Бернард Шоу), так вона починається саме з того, що на Ковент-Гарден театрали зібравшись у чергу за таксі стоять після завершення вистави. А торговка Еліза Дулітл вмовляє Хіггінса «купити квіточку у бідної дівчини».

Дивує якість вуличних вистав на Ковент-Гарден. Для того, щоб тут було дозволено виступати потрібно взяти спеціальний дозвіл у влади міста.

Сама назва площі в перекладі «Монастирський сад» - отримала свою назву, коли ще в давні часи тут вирощували сільгосппродукцію для мешканців Вестмінстерського абатства. Це найперша, та й мабуть єдина площа в усьому Лондоні виникла не стихійно, а саме за планом. За прототип площі був узятий північноіталійських місто Ліворно, розбивкою площі займався на той час Індіго Джонс у першій половині XVII століття.

На Ковент-Гарден досить часто можна почути й італійську мову, дуже близька вона молодим італійцям. У центрі самої площі знаходиться будівля ринку, яке складається з трьох галерей об'єднаних між собою переходами. Уздовж цих галерей знаходяться магазини продають практично все від книги сувенірів, до всіляких дрібничок.

У південно-східній частині Ковент-Гардена знаходиться музей Лондонського транспорту, тут можна ознайомитися з історією самого першого в світі метро, також тут представлена ціла серія двоповерховий англійських автобусів, які тут представлені у вигляді еволюції - від самих перших, і до моделей наших днів.

Ковент-Гарден - це та площа, на яку коли-небудь потрапляє кожен, хто знаходиться в Лондоні. Хто в гонитві за сувеніром, хто просто після театральної вистави за чашкою кави, щоб посидіти в кафе під відкритим небом.